Право громадян України на звернення до конвенційних органів з захисту прав людини

• Універсальні правозахисні механізми.

                       Економічна і Соціальна Рада.

   Універсальні правозахисні механізми – це всесвітньо поширені органи й організації, які впроваджують свою діяльність незалежно від державних і регіональних кордонів. Ці механізми тією чи іншою мірою пов’язані з основною міжнародною організацією світу – ООН.

На це існує ряд причин:

1) Членами ООН є майже всі держави світу, тому вони так чи інакше взіємодіють олин з одним

2) Одна з найголовніших цілей ООН є “утвердження віри в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості”, тому Генеральна Асамблея ООН прилідяє особливу увагу захистові прав людини.

Починаючи з 1948 року  Генеральна Асамблея прийняла спочатку Загальну декларацію прав людини, а після цілий ряд міжнародно-правових актів, які відносяться до різноманітних аспектів правозахисної діяльності.

  Всі універсальні правозахисні органи поділяють на три види

1)Постійні органи — вони є частивною апарату ООН ( Комісія ООН з прав людини та її експертний орган , Підкомітет по запобіганню дискримінації та захисту прав меншин). Ці органи створені  для виконання повноважень ЕКОСОР (Економічної і Соціальної Ради)  в галузі захисту прав людини.

2) Органи, створені згідно з міжнародними угодами, укладеними під захистом ООН. У ООН було створено безліч міжнародних договорів про захист прав людини, що розширують положення Всезагальної декларації щодо окремих груп прав закріплених у декларації. Декларація стала фактично обов’язковою для всіх держав, тому розроблені міжнародні договори, укладені під егідою ООН обов’язкові для виконання державами, але тільки тими, котрі їх підписали і ратифікували.

3)Спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй —  вони є постійно діючими і працюють на підставі власних статутів та угод з ООН.

Наразі існує 16 таких організацій , але не всі з них займаються правами людини.

Одним з головних органів ООН та спеціальних установ пов’язаних з ООН є Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР), яка під керівництвом Генеральної Асамблеї регулює економічну і соціальну діяльність ООН, а також ,як зазначено в Статуті, надає “рекомендації з метою поглиблення поваги і дотримання прав людини й основних свобод для всіх”. На діяльність ЕКОСОР припадає майже 70% всіх бюджетних ресурсів і персоналу ООН.

      До найважливіших функцій Економічної і Соціальної Ради відносять не тільки розробку рекомендацій політики вирішкння економічних та соціальних проблем для країн — членів та системи ООН, а й проведення досліджень та складення доповідей з міжнародних проблем в економічній і соціальній сферах Генеральній Асамблеї ; заохочення держав до дотримання прав людини і основних свобод для всіх; проведенням  міжнародних конференцій та рохробкою коніенцій з питань , що входять до її компетенції; консультування відповідних неурядових організації з питань, які входять до її компетенції; надання послуг і допомоги (за ухвалою Генеральної Асамблеї) членам ООН, а також спеціалізованим установам за зверненням.

• Спеціалізовані установи Організації Об’єднаних Націй.

Спеціалізовані установи ООН — це самостійні міжнародні організації які створені на базі міжнародних договорів, що мають широку міжнародну відповідальність у економічній, соціальній, культурній, освітній сферах і пов’язані з ООН за допомогою ЕКОСОР спеціальними міжнародними угодами.

     Генеральна Асамблея розглядає й затверджує будь-які фінансові й бюджетні угоди з установами, перевіряє їх адміністративні бюджети з метою надання рекомендацій зацікавленим суб’єктам (п. 3 ст. 17); ЕКОСОР уповноважений узгоджувати діяльність спеціалізованих установ ООН за допомогою консультацій з ними й рекомендацій, рекомендацій Генеральній Асамблеї й державам — членам ООН (п. 2 ст. 63), вживати належних заходів для одержання від спеціалізованих установ регулярних доповідей (п. 1 ст. 64), проводити заходи для участі без права голосу представників цих установ в обговоренні питань Ради або у створених нею комісіях, а також для участі представників Ради в обговоренні питань у цих установах(ст.70)

 Для спеціалізованих установ ООН характерна:

1) діяльність на основі договорів

2) обширна міднародна вілпоавдальність, визначена в праві ООН

3) наявність зв’язку з ООН

4) спеціалізований характер діяльності в соціально-економічній і гуманітарній сферах

 Ці пункти зумовлюють виділення спеціалізованих установ ООН в особливу групу міднародних організацій. Спеціальні міжнаролні організації можна поділити на три групи:

— спеціалізовані установи ООН економічного характеру

— спеціалізовані установи ООН соціального характеру

-організації культурно-гуманітарної спрямованості

• Європейський суд з прав людини.

     Європейський суд з прав людини — міжнародний судовий орган, компетенція якого поширються на  всі  держави-​​члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про  захист прав людини і основоположних свобод. Європейський суд є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції

У Конвенції передбачається створення в межах Суду трьох різних типів органів: комісій, палат і Великої палати

    Важливою функцією Європейського  суду є забезпечення сталевого дотримання норм конвенції державами-учасницями.

Суд здійснює це завдання шляхом розгляду і вирішення саме якихось конкретних справ, прийнятих ним до провадження на основі індивідуальних скарг, поданих:

-фізичною особою;

-групою осіб ;

-неурядовою організацією.

Можлива подача скарги на порушення конвенції державою — членом Ради Європи з боку іншої держави — ​​члена

• Процедура звернення до Європейського суду з прав людини.

    Перед поданням скарги до Суду необхідно дотриматись кількох умов:

— предметом скарги можуть бути лише права і свободи, які вказані коніенцією або її протоколами, тобто Суд може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох

—  знідно до 34 статті Європейської конвенції «Суд може приймати заяви від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб, які стверджують, що заяви про порушення з боку держав-учасниць конвенції, їх прав, визнаних у конвенції або в протоколах до неї». Це означає те, що заявнику необов’язково бути громадянином держави-члена Ради  Європи або взагалі громадянином держави, на яку він подає скаргу. Найчастіше при розгляді скарг Суду доводиться мати справу з безпосередньо жертвами: звертається особа  та, яка стала жертвою порушення її права..

— Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

-Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності

— дуже важливо, щоб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними.

 — Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою.

Якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам необхідно продублювати її звичайною поштою. Також немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Зміст заяви

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником.

Якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Стаття підготовлена студентом Херсонського державного університету під керівництвом старшого викладача Долгова Антона